Скелетики в шафі, або Темрява – друг поезії

Темою одного з недавніх засідань університетського літоб’єднання імені Миколи Бажана стало дещо жартівливе означення: «Скелетики в шафі». Звісно, кожен міг укладати в це поняття все, що вважав за потрібне. І це сталося. Хтось провів віршову екскурсію у світ своїх комплексів і несправджених надій. Хтось – просто заримував химерні фантазії. Хтось – саркастично описав суспільні реалії.

ФУФ УДПУ

Цікаво, що саме при декламуванні політичної сатири учасником літоб’єднання С. Бурхановим в аудиторії відбулося вже традиційне відключення електроенергії. Утім, автори не розгубились і далі читали свої тексти, підсвічуючи мобільниками, що додавало особливої атмосфери.

ФУФ УДПУ

Гарною прикметою саме цього засідання стало ще й те, що на ньому були присутні різні покоління. Зокрема, вже давній учасник літоб’єднання, творча пенсіонерка з Краснопілки Люба Прокопівна Яремчук, і… її 5-річна внучка (їх, попри темряву, обох можна побачити на одному з фото).

ФУФ УДПУ

Ну, а фотографії, зроблені в темряві (Ви бачили, як світяться очі в учасника й уже знаного поета Олександра Шаболдова?), сподіваємося, додадуть усмішки, романтики, натхнення й творчого настрою всім нашим читачам!

ФУФ УДПУ

Милих скелетиків у ваших шафах, любі друзі!

ФУФ УДПУ