Дарунок з нагоди Шевченківських днів

Нещодавно Літературно-методичний кабінет, який діє на факультеті української філології і при кафедрі української літератури, українознавства та методик їх навчання, поповнився. З ініціативи й сприяння деканату, зокрема декана, доктора наук, професора В. О. Коваль, було придбано й передано розкішну і цікаву книгу Миколи Лисенка «Коріння Шевченкового роду».ФУФ УДПУ

А що отримувати книгу на пошті довелося секретарю Мирославі Телячій, то ненароком вона стала її першою читачкою.

Пропонуємо увазі викладачів та студентів її теплий відгук і, сподіваємося, він заінтригує і привабить наступних читачів:

«Прочитала з великим захопленням. У книзі описуються спогади Шевченкового життя, і кожен зі спогадів має повчальний характер, багато корисного я винесла і для себе.

Письменник докладно розповідає про те, як Шевченко був відірваний від рідної землі. Він творив, незважаючи на обставини, але надихали його в цей час лише спогади – спогади про рідну Батьківщину.

Микола Лисенко, зрозумівши, що вивченню родичів Шевченка приділяється надзвичайно мало уваги, вирішив сам прослідкувати його коріння. І, на мою думку, в нього це вийшло якнайкраще, тому що і сам автор має родинні зв’язки з Т.Г. Шевченком.ФУФ УДПУ

Факт із книжки, який мене дуже вразив, – це те, що Тарас Шевченко не був бідняком. «На батьківській садибі була величезна клуня, дерев’яна комора, яка, звичайно пустою не була, а із зерном». Отже, біографію Шевченка потрібно розглянути повторно і внести в неї нові факти.

Проаналізувавши всі наявні генеалогічні матеріали, Микола Лисенко дійшов висновку, що й ніякої сестри Параски у Тараса Григоровича Шевченка не було. Відповідно, й поезії, присвячені сестрам, потрібно перечитати по-новому.

Мені дуже сподобалася книга, і тому я раджу всім студентам, а також їхнім батькам її прочитати».

Запрошуємо до Літературно-методичного кабінету всіх бажаючих стати наступними читачами!