Небанально про Шевченка

Саме так: душевно, без пафосу й надмірного трагізму – розмовляли про Тараса Шевченка в ЗОШ №14. На розмову вчителі та бібліотекарі запросили доцента кафедри української літератури, українознавства та методики їх навчання Марину Павленко.

Учитель української мови та літератури Лариса Василівна сказала вступне слово, потім школярі продемонстрували невеличку інсценізацію на тему Шевченкового дитинства, а тоді Марина Степанівна висловила кілька своїх думок з приводу самого Кобзаря і тернового вінця, якого українці з таким задоволенням досі вішають на улюбленого поета.
У той час, коли його доля – це насамперед приклад великого успіху й перемог. А ще мусимо змиритися, що Шевченко, при всіх своїх талантах, – не ідеальний, мав купу недоліків,  але від того не менш симпатичний і харизматичний. І що, замість промовляти пишні слова про Шевченка, краще зазирнути в його “Кобзар”, прочитати хоч один твір, переглянути його прекрасні картини, знайти цікавий “незаїжджений” рядок із його віршів і – поставити собі у статус у мережу тощо.
Марина Павленко також тепло відгукнулась про шкільну виставку “У тихім раї на землі…”, присвячену Поетові: вона тепла й “домашня”, а не холодна й сувора, як це часто буває.
Діти пройнялися почутим і ставили багато питань.
Розмова вийшла справді небанальною і, хочеться вірити, корисною.