Факультет української філології

Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини

Друк Друк
Поділитися новиною

Український учений, яким пишається Всесвіт

(12 березня 1863 р. народився Володимир Вернадський – український філософ, природознавець, мислитель, засновник геохімії, біогеохімії та радіогеології, вчення про біосферу, космізм)

“Верн” кельтською – скеля, а Жуль Верн і Вернадський – однокореневі прізвища. Шляхтич Дмитро Вернацький – воював у війську Богдана Хмельницького проти поляків. Іван Никифорович Вернацький здобув освіту у Києво-Могилянській академії. Священик був занесений до родовідної книги Чернігівської губернії зі зросійщеним прізвищем Вернадський. Василь Іванович Вернадський (дід ученого) – випускник Києво-Могилянської та Московської військово-медичної академій, військовий лікар. Потрапив у полон до французів; за чесне виконання обов’язків лікаря Наполеон І нагородив його орденом Почесного легіону. Іван Васильович Вернадський народився в Києві, у 28 років став професором політекономії та статистики, викладав в університетах Києва, Москви, автор першого в Росії підручника з історії політекономії. З 1856 року він – професор Головного педагогічного інституту Олександрійського ліцею в Петербурзі. Він досліджував земельні реформи, кредитування сільського господарства, створення ефективного капіталу.

Його дружина Ганна із дворянсько-старшинського роду Константиновичів. Її дядько Микола Гулак – кандидат правознавства – один із організаторів Кирило-Мефодіївського братства. Іван Вернадський і Микола Гулак були знайомі з Шевченком, Максимовичем.

12 березня 1863 р. в Петербурзі народився Володимир Вернадський, близький родич Короленка. Його мати з роду Старицьких. Упродовж 68 літ Володимир Вернадський вів щоденник. От його запис: «У батьковій бібліотеці я знайшов окремі номери «Основи» та інші українські видання. Я добував українські книжки з-за кордону. Я докладно розпитував батька про Шевченка, Куліша, Максимовича, Квітку-Основ’яненка, а також про Кирило-Мефодіївське братство, про Костомарова…».

 

Приїздив на канікули до Катеринославської губернії, бував на Хортиці. Лев Гумільов писав: «Володя повернувся додому українцем і залишався ним за своїми уподобаннями та симпатіями все життя».

Природознавець, засновник вчення про біо- та ноосферу (ноосфера – сфера розуму, людських думок, почуттів і прагнень. Вернадський доводив, що порухи наших почуттів не зникають без сліду, навіть мимовільні думки лишають свій слід у ноосфері), основоположник геохімії, радіогеології. Написав понад 400 наукових праць, поклав початок розшукам родовищ урану та радію в СРСР. Член АН: України, Росії, Чехословаччини, Франції.

Володимир Вернадський – один із засновників Української академії наук, дійсний член та її перший голова-президент (з 1918 року). Засновник Національної бібліотеки Української держави в Києві (нині — Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського).

Помер 6 січня 1945 р. Перед смертю вчений передав до Академії наук України свої спогади, в яких зазначав: «Я вірю у велике майбуття і України, й Української академії наук…».

За матеріалами сайтів: uamodna.com, uk.wikipedia.org.

12.03.2018