Поділитися новиною
Нещодавно в селі Серединка, що на Бершадщині, відбулася презентація книги про самого Василя Думанського, його село, його щедрих душею, талановитих земляків.
Юрій Мушкетик вбачав у творах В. Думанського Божу іскру; Степан Павленко захоплювався його мужністю; Михайло Каменюк вважав, що письменник міг би бути взірцем для тисяч і тисяч фізично здорових громадських і політичних неврастеніків; голосом Серединки його називав Олег Чорногуз. Сам Василь Думанський вірив, що «серце людське – великий магніт і мусить когось притягувати», і «це має хтось неодмінно відчути і прийти, і тоді серце сповниться радістю, бо не може воно «битися так собі, воно завжди живе для когось!»
Під час презентації до В. Думанського прийшли представники трьох областей – Вінницької, Черкаської, Кіровоградської. Делегатами від УДПУ були Сергій Ящук, Олександр Коберник, Марина Павленко, Наталя Зарудняк. Надзвичайно приємним було те, що ведучою заходу була випускниця нашого факультету Людмила Олексюк, яка читала ще й власні поезії, присвячені В. Думанському.
Серед почесних гостей був Олександр Федорович Кавун – наймолодший представник відомого хліборобського роду Кавунів, який продовжує справу свого батька – Федора Михайловича, що головував 34 роки і відродив Серединку. Олександр Федорович Кавун дбає не лише про село, але й активно допомагає воїнам у зоні АТО, закладам освіти, культури, медицині, церквам району, сприяв у видавництві книг місцевих журналістів, краєзнавців. Саме його батько спонсорував видання книг Василя Думанського. Династії Кавунів теж присвячені сторінки книги «Незгасна зірка Василя Думанського».
Завдяки ініціативі Федора Кавуна започатковано літературну премію імені В.І. Думанського, яку щороку вручають найактивнішим громадським кореспондентам газети «Бершадський край». От би й в Уманському районі так!
Серединці виявилися настільки щирими, теплими і приємними, що можна було просто грітися поряд з цими людьми. Таки незгасна зірка і Василя Думанського, і Серединки!
" data-title="Презентація книги «Незгасна зірка Василя Думанського»">Презентація книги «Незгасна зірка Василя Думанського»
«Ми – лише падаючі зорі, і наша головна суть – світити, не бути марнотою», – писав Василь Думанський, серединський Прометей, подільський Сковорода, який зумів «зійти на Голгофу мук і страждань – в ім’я людинолюбних помислів».
Нещодавно в селі Серединка, що на Бершадщині, відбулася презентація книги про самого Василя Думанського, його село, його щедрих душею, талановитих земляків.
Юрій Мушкетик вбачав у творах В. Думанського Божу іскру; Степан Павленко захоплювався його мужністю; Михайло Каменюк вважав, що письменник міг би бути взірцем для тисяч і тисяч фізично здорових громадських і політичних неврастеніків; голосом Серединки його називав Олег Чорногуз. Сам Василь Думанський вірив, що «серце людське – великий магніт і мусить когось притягувати», і «це має хтось неодмінно відчути і прийти, і тоді серце сповниться радістю, бо не може воно «битися так собі, воно завжди живе для когось!»
Під час презентації до В. Думанського прийшли представники трьох областей – Вінницької, Черкаської, Кіровоградської. Делегатами від УДПУ були Сергій Ящук, Олександр Коберник, Марина Павленко, Наталя Зарудняк. Надзвичайно приємним було те, що ведучою заходу була випускниця нашого факультету Людмила Олексюк, яка читала ще й власні поезії, присвячені В. Думанському.
Серед почесних гостей був Олександр Федорович Кавун – наймолодший представник відомого хліборобського роду Кавунів, який продовжує справу свого батька – Федора Михайловича, що головував 34 роки і відродив Серединку. Олександр Федорович Кавун дбає не лише про село, але й активно допомагає воїнам у зоні АТО, закладам освіти, культури, медицині, церквам району, сприяв у видавництві книг місцевих журналістів, краєзнавців. Саме його батько спонсорував видання книг Василя Думанського. Династії Кавунів теж присвячені сторінки книги «Незгасна зірка Василя Думанського».
Завдяки ініціативі Федора Кавуна започатковано літературну премію імені В.І. Думанського, яку щороку вручають найактивнішим громадським кореспондентам газети «Бершадський край». От би й в Уманському районі так!
Серединці виявилися настільки щирими, теплими і приємними, що можна було просто грітися поряд з цими людьми. Таки незгасна зірка і Василя Думанського, і Серединки!
Переглядів 449
